29 вер. 2026 р.
Бабин Яр. Кривава сторінка нашої історії, яка замовчувалась десятиліттями. Це місце, де десятки тисяч євреїв, українців, ромів, громадян інших національностей стали жертвами страшного людиноненавистницького режиму.
В пам’ять про трагедію в Бабиному Яру в гімназійній бібліотеці для учнів 9-Б класу (кл. керівник Ніна Михайлюк) була проведена година пам’яті «Плаче осінь в Бабиному Яру». Про злочини розповіла бібліотекарка і познайомила дев’ятикласників з художньо-документальною книгою Анатолія Кузнєцова «Бабин Яр».
Діти були особливою мішенню для нацистів. І в Білій Церкві був свій бабин Яр, коли фашисти розстріляли дітей єврейської національності з дитячого будинку «Малятко». Підтвердженням цього злочину став фільм «Біла Церква ШОА Розстріляне дитинство». Школярі завмерли. Як? За що? І дуже схвильовані слухали поему нашого земляка Андрія Гудими «Сльози і пам’яті печаль» – реквієм вихованцям дитячого будинку.
Бабин Яр. Минуле? Історія? І так, і ні водночас. Тому що сьогодні історія повторюється і нас знову знищують. А минуле вчить бути пильними і пам’ятати, боротись і перемагати…
«І пам’яті не дай заснуть –
Клич спогади на віче.
Роки пройдуть. Віки минуть.
Дитинство вічне».
(Андрій Гудима)
