4 лют. 2026 р.
Всесвітній день читання вголос – це чудова нагода, щоб взяти до рук улюблену книгу та прочитати її вголос для себе, друзів, дітей… Ми з дитинства звикли, що більшість з нас знайоми ться з першими книгами і казками, завдяки мамам чи бабусям. А зараз, коли мужні чоловіки захищають нашу країну, діти майже стовідсотково читають саме з мамами.
Бібліотекарка і вчительки Антоніна Блоха (3-В клас) та Ніна Грозна (4-А клас) вирішили ризикнути і девізом Дня читання вголос взяли слова «Почитай мені, тату».
Скільки радості було в дітей, коли на бібліотечний урок до третьокласників завітав Віталій Жураківський (синок Стефан), а до четвертокласників Еріка Яковець прийшла разом з татом Юрієм, нашим захисником.
До уваги читайликів 3-В класу була запропонована книга Лариси Ніцой «Навіщо песикові гавкати». А й справді, навіщо? Можливо є краща мова?
А книголюбчики-четвертокласники уважно слухали екологічну розповідь про «Страшне страховисько», яке виявилося красивою Лісовунею! Як же гарно читали наші татусі! А ми хіба гірші? І якщо непосидам-третьокласникам допомагали слухати і читати «собачки», то розумники-четвертокласники продемонстрували свої вміння читати з тривогою, сумом, повчанням, радістю.
А яке було активне обговорення прочитаного! Всі мали змогу висловити свою думку! А наші дорогі татусі почули, які в них неповторні і розумні діти!
Читання разом з татами ще раз довели, наскільки це важливо і потрібно дітям, і як це зміцнює родину і довіру дітей до батьків.
Читайте разом з дітьми!
