5 груд. 2024 р.
«Яка ж краса у кожній тій хустині,
Що жіночкам й дівчатам до лиця!
Колись була у моді в Україні,
А різновидам не було кінця».
(Н. Красоткіна)
Колись була у моді в Україні… Колись… І яке щастя, що сьогодні все частіше бачимо дівчат і жінок у хустках. Адже українська хустка – це мистецький витвір народної фантазії, це багатство кольорів і візерунків. Яка краса – українська хустка. У переддень Дня української хустки в гімназійну бібліотеку завітали учні 6-В класу (кл. керівник Лариса Яковенко) на народознавчу годину «Українська хустка – історія та традиції». Після розповіді бібліотекарки про історію хустки і її обрядове значення, звичаї і традиції у дітей виникло запитання «А як же їх носили?»
Справжній майстер-клас із зав’язування і носіння хусток показала шанована гостя – бібліотекарка бібліотеки-філії №4 сімейного читання Білоцерківської ЦБС Галина Чередник. Виконуючи різні техніки зав’язування хусток, майстриня розповідала і про традиції, пов’язані з ними. І це було так гарно, невимушено, що навіть, деякі хлопчики попросили пов’язати їм хустку. Тут доречно згадати, що хустину в давнину носили як дівчата, так і хлопці.
А класний керівник без хустки? Ні!! Як же пасує хустка вчителю!!! Ох, і красиві всі! А до цього пані Галина пов’язала декілька хустинок і нашим маленьким другокласникам. Радості було!!!!
Сьогодні українськими хустками захоплюється весь світ. Тож давайте замінимо звичайні шапки на хустку – нашу рідну, українську, наш споконвічний оберіг.
«Тож нам сьогодні варто пригадати,
Оте найкраще, що у нас було.
Тож треба хустку в моду повертати,
Вона нам радість принесе й тепло,
І щирий спогад, і красу, та ласку,
І доброту, що від сердець ішла.
Поверне нас у дивовижну казку,
Додасть нам щастя, радості й добра».
(Н. Красоткіна)
