16 трав. 2024 р.
«Стара сорочка, давня, як війна.
Сорочка наша, вишита хрестами…
Минулі війни пам’ята вона,
Не стерлись біль і квіти за літами…»
Цими поетичними рядками Руслани Лоцман розпочалася етнографічна година «Одяг унікальний, наш національний», яка була проведена у гімназійній бібліотеці у День вишиванки для учнів 6-А класу (класний керівник Віра Бадзюк).
Говорили про найдорожчий оберіг – вишиванку. А чи так вона раніше називалась? – шестикласники про це дізналися за допомогою тлумачного словника української мови. З цікавістю слухали діти розповідь бібліотекарки про історію української вишиванки, адже з вишиванки, як з книги, можна зчитати, якими були і є українці, скільки їм довелося стерпіти і вистояти, коли намагалися зруйнувати Україну і сам ген українства. Яка вишиванка є найкращим оберегом? Та, яку вишила мама! А які цікаві існують техніки вишивання!
З захопленням розглядали шестикласники, особливо дівчатка, вишиті сорочки, корсети, спідниці, яким вже більше 100 років, які виготовлені з домотканого полотна, пошиті вручну… Які ж працьовиті і талановиті наші люди! Ці вишиті сорочки – це радість і журба, надія та сила… Наш одяг і справді унікальний і, як же добре, що з’явилося свято – День вишиванки.
Присутні перевірили свої знання про вишиванки під час відео вікторини, а потім навіть фотосесію влаштували.
Сьогодні в нашій країні війна. І вишиванки є символом нескореності, єдності, свободи. І допоки ми будемо вишивати сорочки, вкладаючи в них свої тепло і душу, одягати їх, гордитися ними – Україна непереможна!
